«Амфорка київського типу» з околиць Кременчука
Ірина Кулатова
За останній час на теренах Полтавщини трапилися кілька знахідок доволі рідкісних для давньоруського лісостепового порубіжжя типів гончарного посуду – так званих «амфорок київського типу». Нещодавно дві з таких надійшли до фондів Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні. Їх виявили на відкритому селищі у ворсклинській лівобережній надзаплаві, розташованому на північній околиці с. Клюсівки Новосанжарського району Полтавської області в ур. Вільхове. Поселення знаходиться в ресурсній зоні давньоруського городища в ур. Маджари [1], залишки якого розташовані в історичному центрі смт Нових Санжар на Нижній Ворсклі [2; 3, с. 160–161, рис. 1–2; 4; 5; 6], котре ототожнюється О. Б. Супруненком з «градом» Ворона «Списку руських міст дальніх і ближніх» кін. XIV ст. [10, с. 58–59; 11, с. 26].
Зважаючи на клюсівські знахідки «амфорок», ми звернули увагу й на подібну, вважаємо забуту, посудинку, виявлену на північній околиці лівобережної частини міста Кременчука, що тривалий час експонувалася в Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Вона навіть потрапила на сторінки одного з археолого-краєзнавчих видань [12, кол. вкл. ІІІ], на жаль, в якості ілюстрації щодо старожитностей фіналу ранньосередньовічної епохи [12, c. 39, 109, рис.]. Хоча і досі ця посудинка так і не привернула більш пристальної уваги дослідників.
Про її походження збереглася досить обмежена інформація, що, крім короткого опису, включає відомості про знаходження невеликого глека з вузьким горлом і вушками кременчуцьким краєзнавцем О. Б. Порубаєм на початку 1980-х рр. [12, c. 109] у відслоненнях лівого берега Дніпра, на північно-західних міських околицях, дещо вище ур. Самусіївки.
Кременчуцька посудинка відзначається невеликими розмірами. За типом вона належить до так званого посуду з вушками – «амфорок київського типу» [7, с. 52]. Це – невисокі видовжених пропорцій тонкостінні глеки з вузькою горловиною, що мають коротку шийку, максимальне розширення тулуба здебільшого на другій чверті висоти, звуження корпусу до плаского денця, ширшого за діаметр шийки [9, с. 115].
Кременчуцька «амфорка» – дещо вища і більша за клюсівські посудинки, також має видовжену форму, з невисокою, виділеною потоншенням шийки, горловиною, з профільованим, позначеним вгорі валиковим пояском вінцем. Коротка шийка з плавним вигином переходить у рівномірно випуклі плічка. Тулуб в останній третині висоти рівномірно звужений до плаского денця. Посудина прикрашена потрійними смужками широкого вертикального лискування, що доволі органічно підкреслює дещо «роздуті» форми й особливості невеликого гончарного виробу (рис. 1).
В основі шийки «амфорка» має пару симетричних вертикально розташованих петельчастих вушок, з округлими наскрізними отворами в них, спрямованими в горизонтальному напрямку. Денце пласке, без утору, добре затерте. Краї вінця й одне з вушок надбиті у давнину, що й зумовило залишення виробу на дніпровському узбережжі колишніми власниками.
Поверхня «амфорки» гладенька сіро-коричнюватого кольору. Тісто майже без візуально помітних домішок, з поодинокими включеннями шамоту. Лискування якісне, зі слідами задимлення. Висота «амфорки» – 21,9 см, діаметри: зовнішній вінця – 9,8 см, шийки – 8,8 см, тулуба – 18,1 см, денця – 9,9 см. Ширина ручок-вушок із зовні – 1,2–1,3 см, довжина – не більше 3,0 см, діаметр округлих отворів – 0,8 см. Всередині поверхня має непевні сліди темної щільної рідини. На тулубі наявні тріщинки, потертості і сколи (рис. 1).
Щодо датування таких поки що незвичних для теренів Полтавщини типів давньоруського посуду існує точка зору про належність їх часу від кінця ХІІ до початку ХІІІ ст. Саме в пізніх об’єктах давньоруських поселень у Ревутовому і Григорівці виявлені подібні форми «амфорок» [7, с. 51, 52, рис. 28: 3; 8, с. 137, рис. 56: 3; 9, с. 115], що інколи «доживали» до другої половини ХІІІ ст. [7, с. 52]. Саме остання «амфорка» з Григорівки досить подібна як за оформленням вінець, так і за пролискованим орнаментуванням до кременчуцької знахідки. Зауважимо, що фрагменти вінець подібних посудин траплялися під час розкопок посаду Новосанжарського городища в ур. Маджари на правому березі Ворскли, котрі проводилися у 1992 р. О. В. Сєровим за участі В. О. Мокляка [2, с. 13–14].
На стінках обох клюсівських «амфорок» з Поворскля відзначена наявність дьогтю. В. В. Лямкін і Н. В. Лямкіна, які опублікували клюсівські посудинки, висловили припущення, що такого типу гончарні вироби могли бути призначені для його зберігання. Ймовірно, горизонтально розташовані петельчасті вушка слугували для підвішування посудинок під возом чи для зручності у використанні при носінні на мотузці [3, с. 163]. Сліди темної висохлої рідини відзначені й на кременчуцькій «амфорці». Проте такий спосіб їх використання для господарських потреб був, вірогідно, вже вторинним. Спершу «амфорки», на нашу думку, слугували в побуті підвішеними на мотузці рукомийниками.
Як бачимо, посудинка з Кременчука поки що має досить мало аналогій з-поміж середньодніпровських старожитностей доби Київської Русі і ще менше на Полтавщині, виступаючи рідкісною для прикордонного з Диким полем регіону знахідкою. Проте, вона певною мірою маркірує добре обжиту наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. округу першопоселення, ймовірно, невеликого городища в історичному центрі Кременчука.
Джерела та література 1. Бовкун І. В. Давньоруське городище в Нових Санжарах / Бовкун І. В., Суховська І. В. // Пам’ятки археології Полтавщини: зб. наук. ст. / ПОУК; ПКМ; [редкол.: Кулатова І. М., Мокляк В. О., Супруненко О. Б. (відп. ред.)]. – Полтава, 1991. – С. 89–93. 2. Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Новосанжарський район / [упорядк., підг. до друку та передмова В. О. Мокляка]; УК ПОДА; ЦОДПА; ПКМ. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 178 с. 3. Лямкін В. В. Дві «амфорки київського типу» з с. Клюсівка Новосанжарського району / В. В. Лямкін, Н. В. Лямкіна // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2018. Пам’яті Г. О. Сидоренко (1918 – 1984): зб. наук. пр. / ЦП НАНУ і УТОПІК; ІА НАНУ; ЦОДПА; ПКМВК; [редкол.: Івакін Г. Ю., Ковальова І. Ф., Супруненко О. Б. (наук. і відп. ред.) та ін.]. – Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК; Дивосвіт, 2018. – С. 159–164. 4. Мироненко К. М. Давньоруські поселення Нижнього Поворскля / Мироненко К. М. // АЛЛУ. – Полтава, 1998. – № 1–2 (3–4). – С. 66–70. 5. Мокляк В. А. Археологические памятники в окрестностях Новых Санжар / В. А. Мокляк // Археологические исследования на Полтавщине: сб. науч. тр. / ПКМ; [ред. кол.: Кулатова И. Н., Луговая Л. Н., Супруненко А. Б. (отв. ред.)]. – Полтава, 1991. – С. 109–115. 6. Мокляк В. О. До археологічної карти Новосанжарського району / Мокляк В. О. // Пам’ятки археології Полтавщини: зб. наук. ст. / ПОУК; ПКМ; [редкол.: Кулатова І. М., Мокляк В. О., Супруненко О. Б. (відп. ред.)]. – Полтава, 1991. – С. 67–77. 7. Петрашенко В. А. Древнерусское село по материалам поселений у с. Григоровка / В. А. Петрашенко; НАНУ, Ин-т археол. – К., 2005. – 264 с. 8. Південноруське село ІХ – ХІІІ ст. (нові пам’ятки матеріальної культури) / [за ред. О. П. Моці, В. П. Коваленка, В. О. Петрашенко]; ІЗМН; ІА НАНУ. – К., 1997. – 180 с. 9. Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель) / [редкол.: О. П. Моця (відп. ред.), А. В. Петраускас, А. П. Томашевський]; НАНУ, Ін-т археол. – К.: Шлях, 2003. – 232 с. 10. Супруненко О. Б. До локалізації давньоруських центрів Нижнього Поворскля / О. Б. Супруненко // Проблемы истории и археологии Украины: тез. докл. науч. конф. (21–23 октября 1999 г.) / ХНУ, ХИАО. – Харьков, 1999. – С. 58–59. 11. Супруненко О. Б. Про давньоруські центри Нижнього Поворскля / Супруненко О. Б. // АЛЛУ. – Полтава, 1999. – № 1 (5). – С. 20–30. 12. Старожитності Кременчука: Археологічні пам’ятки території та округи міста / Супруненко О. Б., Кулатова І. М., Кракало І. В., Мироненко К. М., Тітков О. В.; ІА НАНУ; ЦОДПА; Кремен. КМ; [відп. та наук. ред. Супруненко О. Б.]. – Полтава; Кременчук : Археологія, 2004. – 160 с., ІV кол. вкл.
Публікується за виданням: Старожитностi та iсторiя Кременчука. Збірник наукових праць. Київ – Полтава – Кременчук 2018, стор. 84-87.