Подвижницьке служіння улюбленій справі (до 175-річчя О.Богаєвського)
Олена КОВАЛЕНКО, зав. науково-методичного відділу
Наука медична повинна служити
для вигоди і блага народного,
ніж сприяти своєю діяльністю і
своїми творами
загальнонародному благоденству.
(Д. Сущинський)
Видатний хірург Овксентій Трохимович Богаєвський народився 25 грудня 1848 р. в с. Устивиця Миргородського повіту в сім’ї кріпака. Закінчивши з відзнакою Полтавську класичну гімназію у 1869 році, вступив на медичний факультет Київського університету, по закінченні якого збагачений теоретичними та практичними знаннями молодий ескулап обирає посаду земського лікаря.
Самовіддана праця молодого лікаря привернула увагу Полтавського губернського земства і у 1883 р. йому було запропоновано обійняти посаду старшого лікаря Кременчуцької земської лікарні. На цій посаді Овксентій Трохимович розгорнув широку практичну діяльність – удосконалив хірургічну техніку, придбав необхідне обладнання, змінив порядок роботи установи, що дало можливість здійснювати унікальні операції на рівні останніх досягнень медицини. Блискучий хірург-практик, який виконував усі відомі хірургічній науці операції, одним з перших земських хірургів став проводити порожнинні операції – у 1885 р вперше (!) в країні зробив гастротомію стравоходу онкохворому з позитивним результатом.
Наукова спадщина видатного хірурга складає близько 87 наукових робіт, які стосувалися питань хірургічної практики. Саме він опублікував першу в країні працю про ехінокок. Крім того, у багатьох своїх наукових працях, що з’являлися на сторінках преси, він викривав соціальні корені хвороб, ратував за безплатну медицину. Напружена дослідницька робота в архівах над вивченням державних актів, звітів попередників тощо втілилась у фундаментальну працю О. Богаєвського як історика медицини, яку він завершив у 1912 році – “Кременчугская Губернская Земская больница (1804-1912 гг.), исторический очерк и нынешнее ее состояние”.
У числі учнів О.Богаєвського, котрі вийшли зі стін Кременчуцької лікарні, відомі свого часу лікарі-хірурги О.Орловський (Полтавська земська лікарня), І.Рубцов (завідувач земської лікарні у м. Миргороді), В.Брюно (приват-доцент Київського університету), І.Кузнєцов (земський лікар Хорольського повіту) та ін. Зусиллями О.Богаєвського була зібрана та містилась при лікарні різнопланова колекція патологоанатомічних та хірургічних препаратів, які потім були передані Київському та Новоросійському університетам.
Оцінивши здобутки О.Богаєвського як земського лікаря, організатора медицини, науковця, видатного хірурга, Вчена рада медичного факультету Київського університету Святого Володимира у 1911 р. прийняла рішення про присудження О.Т. Богаєвському наукового ступеня доктора медицини honoris causa (без захисту дисертації).
У 1925 р. громадськість міста широко відзначила 50-річний ювілей діяльності О. Богаєвського у галузі медицини; у цьому ж році перший обласний з’їзд хірургів Лівобережної України у м. Харкові частину своєї роботи присвятив вшануванню визначного хірурга.
Лікар від Бога, О.Богаєвський займався й активною суспільною діяльністю: був почесним членом міжнародних конгресів хірургів у Берліні, Парижі, Брюсселі, Москві, делегатом майже всіх Пироговських з’їздів, одним із засновників Товариства кременчуцьких лікарів. Серед започаткувань О. Богаєвського – організація в Кременчуці жіночої акушерсько-фельдшерської школи та створення школи хірургів.
Усе це зробило кременчуцьку лікарню одним з найкращих в Україні наукових центрів, куди приїжджали лікарі та студенти для вдосконалення навичок і знань з хірургії.
Богаєвський наочно показав, що наука та прогрес можуть починатися не обов’язково зі столиці, а й з провінційного міста.
У 1913 році О.Т. Богаєвський залишив посаду і став консультантом губернської та єврейської міської лікарень. Працював до самої смерті.
Помер О.Т.Богаєвський у віці 82 років у грудні 1930 р. та похований на міському цвинтарі. На жаль, могила не збереглася.
У Національному музеї медицини України створений фонд Богаєвського, а його діяльність у галузі хірургічної допомоги висвітлена у підручнику “Історія медицини” для медичних вузів.
На честь 195-річчя з дня заснування першій міській лікарні присвоєно ім’я талановитого лікаря, а з 2016 року на карті міста з’явилася ву́лиця Лікаря Богає́вського. Подвижницьке служіння О.Т.Богаєвського улюбленій справі й рідній землі викликає щиру повагу та глибоку вдячність кременчужан.
