Приватний стаціонарний медичний заклад Кременчука – один з перших?

А.М. Лушакова, кандидат мистецтвознавства

Днями переглядала дореволюційну рекламу кременчуцьких торгових, промислових, фінансових підприємств і установ. І тут на очі потрапило рекламне оголошення приватного медичного закладу лікарів В. І. Лизогуба та В. І. Некрашевича-Поклада, яке мене дуже зацікавило.

Справа в тому, що в Кременчуці стаціонарні медичні заклади, тобто лікарні, були або державними, наприклад, військовий лазарет, богоугодний заклад, або комунальними – міська лікарня-пологовий притулок [Фото 4], або громадськими – єврейська лікарня, лікарня Товариства Кременчуцьких лікарів, лікарня Общини сестер милосердя Червоного Хреста, або відомчими – приймальні покої при станціях Кременчук і Крюків. Вільно практикуючі лікарі вели амбулаторний прийом або відвідували хворих за місцем їх проживання. А тут мова йшла про стаціонарний медичний заклад, тобто про приватну лікарню, ймовірно, одну із перших у нашому місті.

Як видно із оголошення, лікарня призначалася для надання допомоги при хірургічних і гінекологічних захворюваннях, а також породіллям. Перебування в лікарні коштувало від 3 рублів на добу і мало бути оплачене наперед не менше, ніж за 7 діб. Ці кошти за жодних умов не поверталися.

У вартість входило: регулярний лікарський огляд, надання лікарняного ліжка з повним комплектом постільної білизни, прибирання, опалення, освітлення та 4-разове харчування: зранку (від 8 до 9 години) – хліб, молоко, чай, масло, о 1 годині дня – сніданок (так в оголошенні. – Автор), о 2-й – обід з 3-х страв, о 6-й вечеря: хліб, молоко, чай, масло.

Вартість лікарських препаратів та проведення операцій сплачувалися окремо. Причому до проведення операції вся сума мала бути сплачена повністю.

Медичний персонал складався із завідуючого – Лизогуба Віктора Ілліча, лікаря – Володимира Гнатовича (Івановича) Некрашевича-Поклада, фельдшериці З. П. Вікентьєвої, акушерок Є. І. Скальської та А. О. Стежко. Постійним консультантом лікарні був головний лікар Кременчуцької губернської земської лікарні, доктор медицини О. Т. Богаєвський.

Розташовувалася лікарня в 1909–1913 рр. у будинку Остроградських в Єлизаветинському (Крупської, зараз Дмитра Тьомкіна) провулку. В цьому ж будинку до 1913 р. знаходилася квартира В. І. Лизогуба.

У 1913 р. лікарня переїздить у будинок Гречановського в Успенському провулку, а Лизогуб – винаймає квартиру в будинку товариша (замісника) директора Кременчуцького міського банку П. Верховського. Будинок Верховських знаходився на розі Набережної вулиці і Дніпровського провулку (зараз територія Придніпровського парку). Він був цегляний одноповерховий, на дві половини. В одній половині мешкали господарі, а в іншій квартиронаймачі. Відповідно, будинок мав два парадних входи з боку Набережної вулиці. З парадних дверей потрапляли до великої заскленої веранди, з якої одні двері вели до їдальні, а інші – у невеликий коридор, з якого потрапляли до спальні та вітальні. Ще одні двері з веранди (так званий чорний хід) вели на садибу, де розташовувалися сараї, погреби та інше. З чорного ходу потрапляли на кухню, яка знаходилася у напівпідвальному приміщенні, а також до ванної та туалетної кімнат.

Ім’я В.І. Лизогуба вперше з’являється в переліку вільно практикуючих лікарів Кременчука в адресній книзі Полтавської губернії за 1909 рік. Із адресних і пам’ятних книг Полтавської губернії відомо, що впродовж 1910–1915 рр. Лизогуб працював викладачем венеричних хвороб і дерматології в Кременчуцькій фельдшерсько-акушерській школі, також обіймав посаду молодшого лікаря Кременчуцької губернської земської лікарні, а в 1913–1914 рр. працював ще й викладачем повивальної школи при Кременчуцькому пологовому притулку.

Ім’я В. Г. Некрашевича-Поклада відоме з адресних та пам’ятних книг Полтавської губернії за 1906–1913 рр. Він був вільно практикуючим лікарем акушером-гінекологом, проживав у 1906–1911 рр. у будинку Маклакова на розі Київської (Перемоги) та Петровської (Жовтневої, зараз Ігоря Сердюка) вулиць [Фото 11, 12], в 1912–1913 – по вулиці Єлинській (Бутиріна, зараз І. Мазепи). У 1909–1913 рр. працював лікарем у приватній лікарні і, водночас, викладачем зоології та фізіології в фельдшерсько-акушерській школі та в повивальній школі при Кременчуцькому пологовому притулку (1912–1913 рр.).

З 1913 р. ім’я Некрашевича-Поклада з адресних книг зникає.

Можна припустити, що з початком Першої світової війни стрімко погіршився матеріальний стан переважної більшості кременчужан, що й призвело до закриття приватної лікарні. Останній запис про неї знаходимо в адресних книгах за 1914 рік. А в 1916 р. повідомляється, що лікар Лизогуб призваний на військову службу.

Такою була одна із перших спроб створення приватної стаціонарної медичної допомоги в нашому місті.