Наконечники ХІІ–ХІV ст. з Кременчука

Володимир Ейсмонт

У червні-липні 2018 р. у місті Кременчуці під час проведення земляних робіт на новобудовах по вул. Сердюка та у Придніпровському парку були випадково виявлені два залізних наконечники стріл.

Перший з них знайдений під час проведення земляних робіт у траншеї поблизу центральної алеї Придніпровського парку. Встановити конкретну належність артефакту до відповідного прошарку культурних нашарувань не було можливості, оскільки саме ці відкладення виявилися порушеними в ході робіт. Відомо лише, що канава, де трапилося вістря стріли, прокопувалася до глибини близько 0,8 м від сучасної денної поверхні. У масі вийнятого ґрунту виявлений також фрагмент ліпної кераміки (уламок стінки горщика), характерного для пізньоскіфського часу. Знахідка трапилася з північного боку від головної алеї парку, на відстані 40–60 м від останньої.

Наконечник черешковий, з масивним тригранним коротким пером, валиковим потовщенням, що обмежувало фіксацію черешка у древку, близький до типу 83, за О. Ф. Мєдвєдєвим [2, с. 352, 353, табл. 139: 13; 3, с. 151]. Довжина – 8,7 см, дов жина пера – 4,0 см, його ширина – 19 мм. Діаметр кільцевого упору для древка – 0,7 см (рис. 1: 1).

За А. М. Кірпичніковим та О. Ф. Мєдвєдєвим, подібні наконечники стріл були широко розповсюджені на території Русі і використовувалися в ХІ ст., проте «доживали» у південних землях й до ХІІ ст. [2, с. 352].

Другий наконечник виявлений в ході будівництва котловану житлового будинку по вул. Ігоря Сердюка в масиві вибраного екскаватором ґрунту. Встановити належність знахідки до певних культурних нашарувань (давньоруські відкладення в цій частині міста відсутні) чи стародавнього похованого ґрунту неможливо, адже заповнення котловану неодноразово перемішувалося під час проведення будівельних робіт ХІХ–ХХ ст. Характерними маркерами вмісту наповнення котловану можуть слугувати інші знахідки, виявлені поряд – бронзовий елемент оздоблення кінської збруї ХІХ ст., монети: 10 копійок 1909 р., 3 копійки 1929 р.

Наконечник типологічно належить до кола так званих «зрізнів». Він ромбоподібний черешковий, з невеликим упором для закріплення у древку. Довжина – 7,9 см, довжина пера – 4,5 см, ширина пера – 3,4 см (рис. 1:2).

За О. Ф. Мєдвєдєвим [3, с. 157] належить до найбільш розповсюджених типів наконечників стріл як давньоруського населення, так і завойовників часу монголо-татарського нашестя – типу 66. Вістря на стрілу може датуватися ХІІІ ст. [2, с. 352, табл. 139: 3].

Ще одна випадкова знахідка виявлена 2017 р. у передмісті Кременчука, поблизу с. Рокитне у поверхневому шарі ґрунту. Поряд будь-яких предметів археологічного характеру знайдено не було, тобто, частина гарнітури до одягу була втрачена випадково.

Це – мідна заколка-застібка з «витим» (перекрученим) стрижнем прямокутного перетину, петлеподібною голівкою, край якої додатково загнутий у маленьке кільце, а також чарунками ланцюжка у вигляді двох S-подібних елементів, оформлених на кшталт голівки заколки. Чарунки ланцюжка мали з’єднувати наявну частину гарнітури з парною деталлю скріплення піл одягу (рис. 2).

Матеріал виготовлення – мідь, довжина шпилькоподібної заколки – 7,8 см, довжина ланки ланцюжка – 2,0 см, його ширина – 0,7 см.

Зауважимо, що такі предмети мали широке застосування, здебільшого використовувалися для скріплення піл верхнього одягу (як застібка), часом – як проколка чи навіть шпажка (своєрідна «виделка») для утримування їжі. Згодом, за козацької епохи, подібні знаряддя слугували й інструментами для чищення люльок.

Зважаючи на наявність подібних знахідок серед підйомних матеріалів багатошарового поселення Павлівка ІІ поряд із Келебердою нижче по Дніпру [6, с. 81, рис. 102: 2] з переважаючими матеріалами золотоординського і козацького часів, а також знахідку більш вишуканої шпильки з подібним ланцюжком в околицях Котельви (однозначно, козацького часу), можемо вважати за можливе датувати цей виріб доволі широко – від золотоординської епохи (кін. ХІІІ – ХІV ст.) аж до козацької доби (ХVІІ ст.)

Чого гріха таїти, подібні знахідки часто трапляються у приватних колекціях, і походять з території Кременчука та його околиць. Вони заповнюють собою існуючу прогалину матеріальних свідчень щодо проживання людей на території сучасного міста та його околиць як у давньоруський період, часи Золотої Орди, так і, можливо, Великого князівства Литовського. Принаймні, презентовані в публікації два наконечники стріл, що місцями свого знаходження позначають межі найближчої округи (вважаємо, ресурсної зони) Кременчуцького давньоруського поселення. Ці предмети поповнили археологічне зібрання Кременчуцького краєзнавчого музею.

Наявність таких знахідок та їх випадкове виявлення під час земляних і будівельних робіт наголошує на необхідності проведення ґрунтовніших археологічних досліджень в історичному ареалі Кременчука. Адже повноцінних пошукових робіт у місті до початку ХХІ ст., фактично, не проводилося. Тож маємо лише короткі відомості про розвідкові та ознайомчі дослідження К. Мельник-Антонович і В. Вернадського кінця ХІХ ст., обстеження початку ХХ ст. В. Ляскоронського та М. Рудинського [4, с. 17–21].

На початку 2000-х рр. у Кременчуці були здійснені перші суцільні за характером археологічні розвідки й закладено кілька невеликих розкопів з метою проведення охоронних археологічних досліджень експедиціями, які очолив О. Супруненко. Результати цих робіт засвідчили існування в історичному центрі Кременчука поселення (а, можливо, і городища) вже з ХІІ ст. [4; 5, с. 78–81], а також суттєво доповнили уявлення про історію міста періоду козаччини та Російської імперії.

Зважаючи, що докуменатальні і письмові джерела з історії Кременчука вже ретельно вивчені і навряд чи зможуть дати більше нових свідчень [1], проведення археологічних досліджень на сьогодні залишається найбільш перспективним як для визначення часу заснування міста, так і доповнення знань про першовитоки і періоди, щодо яких існують «білі плями». Мається на увазі, насамперед, давньоруські та золотоординські часи, а також доба входження наддніпрянської території до окраїнних меж Великого князівства Литовського.

Література 
1. Вирський Д. «Українне місто»: Кременчук від заснування до року 1764-го / Дмитро Вирський. – 2-ге вид., випр., доп. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 681 с. 
2. Кирпичников А. Н. Вооружение / А. Н. Кирпичников, А. Ф. Медведев // Древняя Русь: город, замок, село / Археология СССР. – М.: Наука, 1985. – С. 298–363. 
3. Медведев А. Ф. Ручное метательное оружие (луки, стрелы, самострел) VIII–XIV вв. / А. Ф. Медведев // САИ. – М.: Наука, 1966. – Вып. Е1–36. – 182 с. 
4. Старожитності Кременчука: археологічні пам’ятки території та округи міста / Супруненко О. Б., Кулатова І. М., Мироненко К. М., Кракало І. В., Тітков О. В.; ЦП НАНУ і УТОПІК; ІА НАНУ; ЦОДПА; [відп. ред. Супруненко О. Б.]. – Полтава; Кременчук: Архео логія, 2004. – 160 с., IV кол. вкл. 
5. Супруненко О. Б. Нові археологічні дослідження на Кременчуччині / Супруненко О. Б., Шерстюк В. В.; ІА НАНУ; ЦП НАНУ і УТОПІК; ЦОДПА; [наук. і відп. ред. Козак Д. Н.]. – Київ; Полтава: Вид-во «Фірма «Техсервіс», ВЦ «Археологія», 2006. – 146 с. 
6. Супруненко О. Б. Пам’ятки археології пониззя Сухого Кобелячка на Полтавщині / Супруненко О. Б., Шерстюк В. В.; ІА НАНУ; ЦП НАНУ і УТОПІК; ЦОДПА. – Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2009. – 104 с. – (Сер.: Старожитності околиць Комсомольська, частина VІІ).

Публікується за виданням: Старожитностi та iсторiя Кременчука. Збірник наукових праць. Київ – Полтава – Кременчук 2018, 
стор. 88-91